Вервега Микола Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 12: Рядок 12:
| країна              = {{UKR}}
| країна              = {{UKR}}
| вид збройних сил    = {{fЗСУ}}
| вид збройних сил    = {{fЗСУ}}
| рід військ          =
| рід військ          =Сухопутні Війська
| роки служби        =
| роки служби        =
| звання              = {{Ранг|країна=Україна|звання=Старший сержант}}
| звання              = {{Ранг|країна=Україна|звання=Старший сержант}}
| формування          =
| формування          =
| командування        =
| командування        =
| битви              =[[Війна на сході України]]
| битви              =[[Війна на сході України]], Бої за Дебальцево, Бої за Сумську та Харківську обл..
| нагороди            = {{(!}} style="background: transparent"
| нагороди            = {{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден За мужність III ступеня}}
{{!}} {{Орден За мужність III ступеня}}
{{!)}}
{{!)}}
| університет        =
| університет        =
| signature          =
| signature          =
Рядок 53: Рядок 54:
[[Категорія:учасники Євромайдану]]
[[Категорія:учасники Євромайдану]]
[[Категорія:померли в Лисичанську]]
[[Категорія:померли в Лисичанську]]
[[Категорія:Учасники боїв за Сєвєродонецьк (2022)]]

Поточна версія на 22:22, 8 жовтня 2023

Вервега Микола Васильович
UA-OR6-SТКSGT-GSB-H(2015).png Старший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Микол́а Васи́льович Верве́га (Шаблон:Н 2 січня 1970;— Шаблон:С 18 червня 2022 р., м. Лисичанськ, Луганська область)) — старший сержант Збройних сил України, герой російсько-української війни.

З життєпису

Учасник Євромайдану; відразу рушив на схід захищати. Зазнав травм на фронті; очолював «Яремчанську спілку інвалідів АТО». У 2015 році заснував та очолив громадську організацію «Опришки Яремче».

2022 року був в числі перших хто добровольцем рушив проти московських нацистів. Загинув у бою з ворогом.

Без Миколи лишилися мама, дружина, донька та маленький онук.

22 червня 2022 року відбувся чин прощання. Похований в Микуличині.[1]

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015).

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub