Войтенко Олег Андрійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
ua>Леонід Панасюк
Немає опису редагування
Рядок 30: Рядок 30:


== Життєвий шлях ==
== Життєвий шлях ==
Мешкав на проспекті Бажана — Дарницький район Києва, до 9 класу вчився у ЗОШ № 255, по тому — у ПТУ № 16, 1996 року закінчив, столяр-верстатник. В 1996—1997 роках проходив строкову службу, ВПС, займався укладкою парашутів. Після демобілізації працював на київському заводі ДСП «Аверс», в 2010-х — на київському деревообробному комбінаті «L-Мастер», столяр-верстатник, на фірмі ДСП «Кронос-Україна». Був уболівальником ФК «Динамо».
Народився 1978 року в місті Київ. Мешкав на проспекті Бажана — Дарницький район Києва, до 9 класу вчився у ЗОШ № 255, по тому — у ПТУ № 16, 1996 року закінчив, столяр-верстатник. В 1996—1997 роках проходив строкову службу, ВПС, займався укладкою парашутів. Після демобілізації працював на київському заводі ДСП «Аверс», в 2010-х — на київському деревообробному комбінаті «L-Мастер», столяр-верстатник, на фірмі ДСП «Кронос-Україна». Був уболівальником ФК «Динамо».


Брав активну участь у подіях Революції гідності, заразив своїм настроєм близьких, здійснював фототрансляції з Майдану на Фейсбук, мав псевда Дикий, Вредний.
Брав активну участь у подіях Революції гідності, заразив своїм настроєм близьких, здійснював фототрансляції з Майдану на Фейсбук, мав псевда Дикий, Вредний.
Рядок 46: Рядок 46:
* орденом «За мужність» III ступеня (14.3.2015, посмертно)
* орденом «За мужність» III ступеня (14.3.2015, посмертно)
* меморіальна дошка у київській ЗОШ № 255 — вересень 2015
* меморіальна дошка у київській ЗОШ № 255 — вересень 2015
* Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6 місце 1
* Вшановується 21 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії<ref>
[https://www.mil.gov.ua/special/news.html?article=59328 Повік не забудемо подвиги Героїв! У Міноборони вшанували пам'ять захисників України]</ref>
== Примітки ==
{{reflist}}


== Джерела ==
== Джерела ==
* [http://memorybook.org.ua/3/voytenko.htm Войтенко Олег Андрійович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170503224345/http://memorybook.org.ua/3/voytenko.htm |date=3 травня 2017 }}
* [http://memorybook.org.ua/3/voytenko.htm Войтенко Олег Андрійович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170503224345/http://memorybook.org.ua/3/voytenko.htm |date=3 травня 2017 }}
* {{УПУ|144/2015|14 березня 2015|Про відзначення державними нагородами України|http://www.president.gov.ua/documents/1442015-18629}}
* {{УПУ|144/2015|14 березня 2015|Про відзначення державними нагородами України|http://www.president.gov.ua/documents/1442015-18629}}
* [https://ato.kyivcity.gov.ua/content/voytenko-oleg-andriyovych.html КМДА]
{{Учасники РУВ|Загинув=так}}
{{Учасники РУВ|Загинув=так}}
{{ukr-mil-bio-stub}}
{{ukr-mil-bio-stub}}

Версія за 10:43, 24 липня 2023

Войтенко Олег Андрійович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Оле́г Андрі́йович Войте́нко (  — Шаблон:ДС) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Народився 1978 року в місті Київ. Мешкав на проспекті Бажана — Дарницький район Києва, до 9 класу вчився у ЗОШ № 255, по тому — у ПТУ № 16, 1996 року закінчив, столяр-верстатник. В 1996—1997 роках проходив строкову службу, ВПС, займався укладкою парашутів. Після демобілізації працював на київському заводі ДСП «Аверс», в 2010-х — на київському деревообробному комбінаті «L-Мастер», столяр-верстатник, на фірмі ДСП «Кронос-Україна». Був уболівальником ФК «Динамо».

Брав активну участь у подіях Революції гідності, заразив своїм настроєм близьких, здійснював фототрансляції з Майдану на Фейсбук, мав псевда Дикий, Вредний.

У часі війни — молодший сержант, кулеметник 12-го батальйону територіальної оборони «Київ», псевдо «Бабай».

Бійці батальйону перебували на бойових позиціях в Жовтневому районі Луганська (Червоний Яр). Олег 22 серпня заступив вночі на чергування в охороні танкової позиції; приблизно о 4-й годині ранку по їхніх позиціях терористи відкрили залповий вогонь з танка, тоді загинув Дмитро Боровик. Олег був важко поранений і помер на операційному столі в місті Щастя — важкі поранення в шию, легені, велика крововтрата, протримався ще півтори години. Двоє танкістів 24-ї бригади тоді ж дістали поранення.

Без Олега лишились батьки, дружина Тетяна та донька.

Похований у місті Київ.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (14.3.2015, посмертно)
  • меморіальна дошка у київській ЗОШ № 255 — вересень 2015
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6 місце 1
  • Вшановується 21 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub