-
Волощук Михайло Володимирович: відмінності між версіями
ua>A.sav м (clean up, replaced: ннн → нн за допомогою AWB) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:22, 8 жовтня 2023
| Волощук Михайло Володимирович | |
|---|---|
| Шаблон:РангМВС | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Миха́йло Володи́мирович Волощу́к[1]( — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — підполковник Міністерства внутрішніх справ, вояк Добровольчого корпусу «Правого Сектору», учасник Війни на сході України.
Життєпис
Дані про місце народження різняться. Зазначається місто Вільнянськ і село Верещаки (Лановецький район, Тернопільська область — батьки переїхали коли Михайлу було 2 роки).[2] Закінчив Вільнянську ЗОШ №; Мелітопольський педагогічний університет і Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Десять років працював у пенітенціарній системі, проходив службу в підрозділі «Циклон», був начальником Вольнянського СІЗО, з 2011 року — на пенсії за вислугою років.
З перших днів створення Самооборони Запоріжжя, в лютому 2014 року, був її членом. В зону бойових дій пішов служити в складі добровольчого батальйону «Дніпро-1», боєць ДУК.
Обставини загибелі
Вдень 12 серпня автобус групи бійців ДУК «Правий сектор» потрапив у засідку на блок-посту поблизу м. Донецька на об'їзній трасі біля залізничної станції Мандрикине. Врятуватися вдалося тільки трьом бійцям, які потрапили в полон. Серед них був командир групи Марлен Місіратов «Татарин» і два брати Мартинових Олег та Андрій. Тоді ж загинули Величко Володимир Володимирович, Зозуля Анатолій Михайлович, Малолітній Олександр Іванович, Мартинов Олександр Олександрович, Мірошніченко Микола Валентинович, Пальгуєв Олександр Сергійович, Петрушов Олександр Валентинович, Смолінський Леонід Денисович, Суховий Сергій Іванович.[3]
Терористами тіло передане не було, у списках полонених прізвище не фігурувало, вважається зниклим безвісти. Вважалося — імовірно, похований на Краснопільському цвинтарі в м. Дніпрі. Станом на січень 2023 року на сайті «Книга пам'яті» місцем тимчасового поховання вказується місто Донецьк.
Без Михайла лишилась дружина.
Нагороди і вшанування
- В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
- Відзнака «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно).
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 4, місце 30.
- вшановується 12 серпня на ранковому церемоніалі загиблих українських героїв, які загинули в різні роки внаслідок російської агресії.[5]
Примітки
Посилання
- ↑
http://old.zounb.zp.ua/node/5984
- ↑ 14 жовтня — День Захисника України
- ↑
https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Втрати_Добровольчого_українського_корпусу_«Правий_сектор»&oldid=32398425
- ↑
https://www.president.gov.ua/documents/972021-37349
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 12 серпня