-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Вязовченко Олег Юрійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:22, 8 жовтня 2023

Вязовченко Олег Юрійович
UA-OF1-SLT-GSB-H(2015).png Старший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Оле́г Ю́рійович Вязо́вченко (25 грудня 1969, Івано-Франківськ — 24 квітня 2022, Павлівка) — старший лейтенант, заступник командира роти, 68-ма окрема єгерська бригада імені Олекси Довбуша (в/ч А4056).

Життєпис

Шаблон:НТЗ-розділ Народився 25 грудня 1969 року у місті Івано-Франківськ в родині військовиків.

Навчався в Івано-Франківській ЗОШ № 9. Дуже полюбляв справедливих та чесних людей, бо сам старався нікого не образити. Був старостою класу. Після закінчення школи, поступив до Івано-Франківського національного технічного університету нафти та газу.

Згодом, продовжуючи родинну династію військовиків, поступив до Сімферопольського вищого військово-політичного будівельного училища, по закінченню якого служив у одній із військових частин Івано-Франківська.

Залишивши військову службу, почав займатися комерційною діяльністю, згодом ремонтно-будівельними роботами.

Неймовірно любив Україну, наш край. Любив гори, подолав не одну вершину, захоплювався історією, любив займатися польовими розкопками.

З початком війни добровольцем пішов захищати Україну у званні старшого лейтенанта. Його зразу призначили заступником командира роти з озброєння.

24 квітня 2022 року, виконуючи бойове завдання з захисту Батьківщини, внаслідок ворожого мінометного обстрілу в Павлівці героїчно загинув. Похований на міському кладовищі Чукалівки на Алеї Героїв. 17 лютого 2023 року на фасаді Центру патріотичного виховання молоді в місті Івано-Франківську відкрили памʼятну дошку загиблому герою.

Родина

Залишилися дружина Тетяна, доньки Світлана та Ольга, а також батько Юрій.

Нагороди

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ