-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Гажур Олександр Анатолійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:23, 8 жовтня 2023

Гажур Олександр Анатолійович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Олекса́ндр Анато́лійович Гажур ( — Шаблон:ДС) — молодший сержант Збройних сил України.

Короткий життєпис

Працював на Інгулецькому ГЗК у цеху технологічного автотранспорту.

В часі війни — снайпер стрілецької роти 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас».

Загинув при виході колони з Іловайська «гуманітарним коридором», який був обстріляний російськими військами біля села Новокатеринівка.

2 вересня 2014-го тіло Максима разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до запорізького моргу.

Поховали Олександра 11 вересня на Дем'янівському кладовищі міста Кривий Ріг.

Залишились дружина, син та донька.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • на будинку, де проживав Олександр, відкрито меморіальну дошку його честі

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ