-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Гайченя Микола Борисович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Леонід Панасюк
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:23, 8 жовтня 2023

Гайченя Микола Борисович
UA-OR6-SТКSGT-GSB-H(2015).png Старший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Мико́ла Бори́сович Гайче́ня ( , Олевськ, Житомирська область, УРСР, СРСРШаблон:ДС, Логвинове, Донецька область, Україна) — старший сержант Збройних сил України, учасник Війни на сході України. Лицар Ордена «За мужність».

Життєпис

Закінчив Олевську середню школу, пройшов строкову військову службу в лавах ЗСУ.

У часі війни — військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади, гранатометник 3-го взводу 2-ї роти.

Обставини загибелі

Загинув 18 лютого 2015 року під час виходу українських військ із Дебальцевого.

Вважався зниклим безвісти. Був похований на Краснопільському цвинтарі як невідомий солдат; ідентифікований за експертизою ДНК.

Без Миколи лишились мама, дружина та син.

30 січня 2016 року перепохований в Олевську.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 573/2015 від 1 жовтня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • Почесний громадянин міста Олевськ (13 травня 2016 року, посмертно).

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub