-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Герасевич Євген Анатолійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:23, 8 жовтня 2023

Герасевич Євген Анатолійович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Євге́н Анато́лійович Герасе́вич (22 грудня 1982 — 17 лютого 2015) — старший солдат Збройних Сил України.

Життєвий шлях

Єдиний син у батьків, мешкав разом з ними в молдовському місті Отач, згодом закінчив школу в м. ​Могилів-Подільському, Вінницький коледж — за спеціальністю «правознавство».

Проходив строкову військову службу в Хмельницькій області.

В 2009 році з червоним дипломом закінчив навчання в Київському національному університеті внутрішніх справ, за спеціальністю «правознавство». Навчався в Одеському регіональному інституті державного управління, в грудні 2010 року був обраний Головою слухацького самоврядування.

Працював начальником юридичного відділу апарату Могилів-Подільської міської ради та виконкому. Писав вірші.

З початком російської агресії й окупації Криму виступив як доброволець. До Збройних Сил України був мобілізований за частковою мобілізацією в липні 2014 року. Старший розвідник, стрілець 4-го відділення взводу розвідки 128 ОГПБр.

17 лютого 2015 року, під час відходу 128 ОГПБр із Дебальцевого, зник безвісти, потрапивши у засідку вночі в районі приватного сектору — біля міської лікарні. Двох розвідників хвилею від вибуху — відкинуло, через якийсь час вояки за ними повернулися, проте Євгена та Віталія Химича не знайшли.

7 березня 2015 року, до Дніпропетровського моргу волонтери доставили його тіло. Його знайшли за татуюванням серед загиблих, переданих пошуковою місією. На тілі військовослужбовця були помічені сліди осколкових поранень, а в скроні — рана від прицільного пострілу. Наступного дня з почестями, був похований в місті Могилів-Подільський.

Без Євгена залишились батьки, дружина та 12-річний прийомний син.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

Вшанування

17 лютого 2022 року, на фасаді Могилів-Подільської міської ради було відкрито меморіальну дошку Євгенію Герасевичу[1].

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ