-
Гнівушевський Ігор Васильович: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:23, 8 жовтня 2023
| Гнівушевський Ігор Васильович | |
|---|---|
 СержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
І́гор Васи́льович Гнівуше́вський ( — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — сержант Збройних сил України.
Короткий життєпис
До мобілізації працював машиністом бульдозера паливно-транспортного цеху ДТЕК Добротвірської ТЕС. На підприємстві Ігор працював 11 років, свою трудову діяльність розпочав з команди воєнізованої охорони електростанції.
Водій 24-ї окремої механізованої бригади.
Згідно з одними джерелами — загинув у бою під Хрящуватим. За іншими джерелами, загинув під час обстрілів штурмового загону бригади в районі смт Новосвітлівка під Луганськом.
Залишилась дружина та троє синів.
Похований у селі Криве.
Нагороди та вшанування
- 14 березня 2015 року — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- 4 грудня 2015 року в селі Дмитрові Радехівського району на фасаді Дмитрівської загальноосвітньої школи відкрито меморіальну таблицю в пам'ять про колишніх учнів Ігоря Гнівушевського та Миколу Шайногу[2].
- у жовтні 2015-го в селі Криве встановлено меморіальну дошку честі Ігоря Гнівушевського.
Примітки
Джерела
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Завдяки нашим новітнім героям ми маємо можливість вільно жити, працювати і навчати дітей в школі, — Надія Шостак // Радехівська РДА, 8 грудня 2015