Говоруха Олександр Миколайович

Говоруха Олександр Миколайович
СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олекса́ндр Микола́йович Говору́ха (29 червня 1994 — 15 лютого 2015) — солдат Збройних сил України.

Життєвий шлях

8 лютого 2014-го підписав контракт. В часі війни — доброволець, навідник, перша протитанкова батарея протитанкового дивізіону, 55-та окрема артилерійська бригада.

14 лютого 2015-го перед північчю зазнав множинних осколкових поранень внаслідок артилерійського обстрілу терористами під Дебальцевим.

Лікарі 2 доби боролися за його життя. Помер від поранень у лікарні Артемівська.

Без Олександра лишилися батьки, старший брат.

Похований у місті Запоріжжя 21 лютого 2015-го, Леванівське кладовище.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
• нагрудним знаком «Гідність та Честь» (посмертно) (1.9.2015)
• відзнакою Всеукраїнської громадської організації «Спілка ветеранів та працівників силових структур України „ЗВИТЯГА“» Орденом «За вірність присязі» (1.9.2015)
• орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» третього ступеня (посмертно) (14.3.2016)
• в травні 2016 року у Запоріжжі відкрито меморіальну дошку Олександру Говорусі на вулиці, яку перейменовано на його честь

Джерела

• Говоруха Олександр Миколайович
• В останню дорогу провели загиблих артилеристів Шаблон:Ref-ru
• У Запоріжжі відкрили меморіальну дошку загиблому Герою
• Шаблон:УПУ