-
Горо Сергій Петрович: відмінності між версіями
ua>Олександр Гаркуша (Додання посилання) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:23, 8 жовтня 2023
| Горо Сергій Петрович | |
|---|---|
 Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Сергі́й Петро́вич Горо ( , с. Кетросу, Аненій-Нойський район, Молдовська РСР — Шаблон:ДС, с. Павлопіль, Волноваський район, Донецька область, Україна) — український розвідник і десантник, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Біографія
Народився 1981 року в молдовському селі Кетросу. Незабаром родина переїхала на Херсонщину, у село Зелений Под Горностаївського району. 1997 року закінчив загальноосвітню школу сусіднього села Ольгине.
З жовтня 1999 по квітень 2001 року проходив строкову військову службу у 27-ій окремій механізованій бригаді, в/ч А0664, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, був командиром відділення[1].
З квітня 2005 по серпень 2006 року проходив військову службу за контрактом у 79-ій аеромобільній бригаді, в/ч А0224, м. Миколаїв.
Під час російської збройної агресії проти України в липні 2015 року був призваний за частковою мобілізацією, з вересня 2015 по жовтень 2016 року служив у 74-му окремому розвідувальному батальйоні, в/ч А1035, смт Черкаське, Дніпропетровська область. З вересня 2015 по вересень 2016 виконував завдання на території проведення антитерористичній операції. 4 червня 2017 року підписав контракт і повернувся на фронт у свій батальйон.
Молодший сержант, розвідник-кулеметник розвідувальної роти 74 ОРБ.
10 червня 2017 року, успішно відбивши атаку ворога, українські захисники зупинили наступ російсько-терористичних угруповань поблизу с. Павлопіль Волноваського району. Пізно ввечері внаслідок прямого влучення міни у бліндаж на спостережному пункті загинули молодший сержант Сергій Горо та старший сержант Анатолій Довгаль. Тоді ж загинув навідник 10-го мотопіхотного батальйону старший солдат Віталій Звездогляд[2][3].
Похований 14 червня на кладовищі села Зелений Под.
Залишились батьки Тетяна Гаврилівна і Петро Костянтинович, дружина Лариса Василівна та дві доньки, Єлизавета 2002 р.н. і Катерина 2007 р.н.
Нагороди та відзнаки
- Указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
- У серпні 2016 нагороджений відзнакою НГШ нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» ІІ ступеня[1].
Вшанування пам'яті
7 вересня 2017 року в селі Ольгине Горностаївського району на будівлі Ольгинської школи відкрили меморіальну дошку на честь полеглого на війні випускника[5][6].
Примітки
Джерела
- Горо Сергій Петрович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Герої не вмирають! Горо Сергій Петрович // Сторінка пам'яті на Офіційному інформаційному сайті Горностаївського району.
- Херсонщини мужні сини. Горо Сергій Петрович // Сторінка пам'яті на сайті Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва.
- Любов Рудя. Горностаївці попрощалися з Героєм АТО — Сергієм Горо // Офіційний інформаційний сайт Горностаївського району, 14 червня 2017.
- ↑ 1,0 1,1 Вчора наш односельчанин Сергій Горо 74 развед батальйон героїчно загинув в зоні АТО при виконанні бойового завдання // facebook Благодійне ТОВ «Шлях перемоги», 12 червня 2017
- ↑ Зведення прес-центру штабу АТО за минулу добу станом на 06.00 годину 11 червня 2017 року // Міністерство оборони України
- ↑ Під час артилерійського обстрілу в АТО загинув боєць із Горностаївського р-ну // «Херсон.city», 12 червня 2017
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ У селі Ольгине Горностаївського району вшанували пам'ять Героя Світла Сергія Горо // Херсонська ОДА, 7 вересня 2017
- ↑ У селі Ольгине відкрили меморіальну дошку загиблому в АТО герою // «Херсонщина за день», 8 вересня 2017