-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Гурічев Андрій Вікторович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>LxlalexlxlBot
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:25, 8 жовтня 2023

Гурічев Андрій Вікторович
UA-OF1b-LT-GSB-H(2015).png ЛейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Андрі́й Ві́кторович Гу́річев (26 червня 1991, Новомиргород[1] або Кіровоград[2] — 5 серпня 2015, Ленінське, Донецька область) — український військовослужбовець, вояк-доброволець (позивний «Барс»), командир взводу спостереження і технічних засобів спостереження 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Чемпіон світу з пауерліфтингу. Загинув під час російсько-української війни.

Біографія

Народився 26 червня 1991 року. Три роки навчався в Новомиргородській ЗОШ № 2. У 2008 році із золотою медаллю закінчив Златопільську гімназію, пізніше — Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості. З 9-го класу захопився пауерліфтингом. Першу нагороду отримав вже в старших класах (тренер Олександр Аркадійович Шаповал), а у 2012 році здобув «золото» на чемпіонаті світу. Другу освіту здобував на факультеті фізичного виховання Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Навчався, працюючи тренером у фітнес-клубі «Зірка», і у віці 23 років вже возив на міжнародні змагання своїх вихованців. Майстер спорту України міжнародного класу, неодноразовий чемпіон України, призер кубків України, чемпіон світу і чемпіон Європи-2012.

Загинув уночі 5 серпня 2015 року в результаті мінометного обстрілу спостережного пункту на териконі шахти «Південна» поблизу смт Ленінське за 800 метрів від окупованої Горлівки. Міна розірвалася в двох метрах від бійців, загинув солдат 54-го батальйону Валерій Трофимчук; Андрій дістав важкі поранення і помер від втрати крові дорогою до лікарні. Калібр міни — саме той, якого не повинно бути згідно з Мінськими домовленостями в зоні бойових дій.

Прощання з Андрієм Гурічевим відбулося 8 серпня 2015 року в Новомиргороді[3][4]. Того самого дня його поховали на центральному цвинтарі Новомиргорода, неподалік входу на центральній алеї. Залишилися батьки й молодший брат.

Нагороди

Пам'ять

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ