-
Дейнеко Руслан Юрійович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 8; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:25, 8 жовтня 2023
| Дейнеко Руслан Юрійович | |
|---|---|
 Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Дейнеко Руслан Юрійович ( 12.7.1994, Чугуїв Харківська область — Шаблон:Пом 28.8.2014, с. Войкове, Старобешівський район Донецька область) — українській військовослужбовець, навідник САУ 92-ї окремої механізованої бригади. Загинув під час спроб деблокування українських підрозділів в м. Іловайську за 5 км на схід від м. Комсомольське на Донеччині.
Життєпис
Руслан Дейнеко народився 1994 року в м. Чугуїв на Харківщині. У 2013 році закінчив технікум та вступив на заочне відділення до інституту. Того ж року підписав контракт на військову службу. Займався спортом і туризмом, входив до складу збірної Харківської області, учасник Всеукраїнських змагань з ТПТ (техніка пішохідного туризму).
З початком російсько-української війни служив старшим солдатом, був навідником САУ 92-ї окремої механізованої бригади.
Обставини смерті
Вранці 28 серпня 2014 року, в ході боїв за Іловайськ, ротно-тактична група бригади рухалась в район Старобешеве з метою деблокування українських підрозділів в Іловайську. За 5 км на схід від м. Комсомольське (Донецька область), в районі Агрофірми «Авангард», колона потрапила під масований обстріл російських військ з РСЗВ «Град», мінометів і танків. Руслан Дейнеко загинув о 4-й ранку на дорозі поміж селами Новозар'ївка та Войкове Старобешівського району. Під час обстрілу та в бою з противником бригада понесла людські втрати, також було втрачено багато техніки. За даними комбрига В. Ніколюка, станом на 2 вересня, не вийшли на зв'язок 9 військовослужбовців.
Бійці вважалися зниклими безвісти. Російські збройні формування закопали загиблих українських військових поблизу поля бою. 16 вересня пошуковцями Союзу «Народна пам'ять» було проведено ексгумацію 8 тіл загиблих військових у братській могилі неподалік с. Новозарьєвка, Старобешевського району[1]. Руслана бачили на полі бою з пораненням голови, без свідомості.
Під час пошукових робіт 27 вересня 2014 року, один з керівників волонтерських груп місії «Евакуація 200» Павло Нетьосов, знайшов залишки стопи невідомого бійця. Завдяки зверненню в листопаді 2018 року до нього матері Руслана Дейнека, вдалось ідентифікувати ці залишки[2].
У січні 2019 році Руслан Дейнеко був ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих на Кушугумському кладовищі поблизу Запоріжжя невідомих героїв АТО. Перепохований 06.03.2019 року на Чугуївському кладовищі № 5[3].
Залишилися батьки та сестра.
Нагороди та відзнаки
- 6 грудня 2020 року, Указом Президента України № 537/2020, — за особисті заслуги у зміцненні обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
Примітки
Джерела
- Дейнеко Руслан Юрійович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ
- ↑
https://www.youtube.com/watch?v=-a25wSyawlo
- ↑
https://novynarnia.com/2019/03/12/ruslan-deineko/
- ↑ В Харькове попрощаются с бойцом 92-й бригады, которого мама искала четыре года. 04.03.2019Шаблон:Ref-ru
У Запоріжжі ідентифікували невідомого бійця, загиблого під Іловайськом. 05.03.2019, 12:29
Уродженець Чугуєва Руслан Дейнеко в зоні бойових дій пробув всього пару днів. (рос.) 05.03.2019, 17:26
У Запоріжжі ідентифікували бійця, що загинув під Іловайськом, 07.03.2019
Прощались на колінах: на Харківщині перепоховали 20-річного воїна, котрий загинув під Іловайськом. 06.03.2019 - ↑
https://www.president.gov.ua/documents/5372020-35849