-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Дженжера Юрій Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Леонід Панасюк
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:26, 8 жовтня 2023

Дженжера Юрій Миколайович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Ю́рій Микола́йович Дженже́ра (  — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1981 року у місті Запоріжжя. 1998 року закінчив запорізьку школу № 110, вступив до ПТУ № 5 на спеціальність «кухар-офіціант»; в 2004 році закінчив Дніпропетровський індустріальний технікум. Працював на ЗАТ «ЗАЗ» й ТОВ «МетПромСервіс».

29 січня 2016 року вступив на військову службу за контрактом; старший солдат, командир бойової машини механізованого відділення 1-го взводу 1-ї роти 1-го механізованого батальйону 53-ї бригади.

28 липня 2018-го в передобідню пору ДРГ противника у складі 15 осіб намагалася захопити одну з позицій ЗСУ поблизу села Кримське що на правому березі річки Сіверський Донець (Новоайдарський район). Вояки передового спостережного пункту прийняли нерівний бій та утримали позицію до підходу резерву. Загинули Юрій Джеджера та солдат Василь Плотніков; ще двоє зазнали поранень середньої тяжкості та були евакуйовані.

1 серпня 2018 року похований у Запоріжжі на Осипенківському кладовищі.

Без Юрія лишились дружина та донька.

Нагороди та вшанування

  • указом Президента України № 316/2018 від 11 жовтня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно) (посмертно)[1]
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 10, ряд 4, місце 34.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ