Дідух Володимир Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
(Немає відмінностей)

Версія за 23:56, 18 березня 2022

Шаблон:Інші значення

Володимир Васильович Дідух
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Володи́мир Васи́льович Дідух (27 серпня 1979, с. Вербів Бережанського району Тернопільської області — 31 січня 2015) — український військовик, водій-санітар 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве), учасник російсько-української війни.

Життєпис

У 1994 р. закінчив Вербівську школу. Добре вчився, любив займатися спортом. Працював водієм у ТзОВ «Вербів», одруженим не був, жив разом з батьками.

Мобілізований до війська в серпні 2014 року. На різдвяні свята приїжджав додому на ротацію. У зоні АТО служив водієм-санітаром, разом з медиками перевозив у швидкій поранених.

Загинув Шаблон:Дата під час обстрілу з танку взводного опорного пункту «БАЛУ».

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • 11 жовтня 2015 року у селі Вербів на будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Мазепи, 40), де навчався Володимир Дідух, йому відкрито меморіальну дошку.
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 31 січня[2][3].

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Посилання

Шаблон:External media

Шаблон:Tern-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ