Дудка Володимир Андрійович

Дудка Володимир Андрійович
Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Володи́мир Андрі́йович Ду́дка (27 січня 1985 — 10 вересня 2014) — молодший сержант Збройних сил України.

Життєвий шлях

Проходив строкову службу в ЗСУ. Березнем 2014-го мобілізований, механік-водій, 9-та батарея, 3-й реактивний артдивізіон, 27-й реактивний артилерійський полк. З літа — в зоні бойових дій на сході України.

10 вересня 2014-го помер в Харківському опіковому центрі від поранень та опіків, котрих зазнав під час обстрілу 3 вересня базового табору поблизу села Побєда. Володимир під час тиші між залпами 3 вересня вибіг із укриття, намагаючись врятувати товаришів у бліндажі, удар прийшовся на нього. 7 вересня мав приїхати додому у відпустку. Обгоріло 2/3 шкіри, руки й ноги — до кісток.

Без Володимира лишились батьки, наречена Катерина. 29 серпня під Іловайськом загинув брат Володимира Юрій.

В останню дорогу спочатку проводили в Ромнах, похований в селі Хоминці з військовим оркестром.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

Джерела

• Дудка Володимир Андрійович
• Український меморіал
• Шаблон:УПУ