-
Звінник Олександр Іванович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6) |
м (Імпортовано 1 версія) |
Поточна версія на 21:27, 8 жовтня 2023
| Звінник Олександр Іванович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Олекса́ндр Іва́нович Зві́нник (25 серпня 1991, Київ, Україна — 5 вересня 2014, Тельманове, Тельманівський район, Донецька область, Україна) — солдат Національної гвардії України, учасник війни на сході України, водій БТРа (окремий стрілецький батальйон в/ч 3066, 27 Окрема бригада Національної гвардії України).
Життєвий шлях
Єдиний син в родині. Закінчив київську ЗОШ № 258, училище № 25. Солдат — мобілізований із запасу. Брав участь в параді на Хрещатику 24 серпня 2014-го, звідки рушив на передову.
Загинув поблизу Маріуполя при виконанні службово-бойового завдання в зоні проведення бойових дій — терористи обстріляли колону українських силовиків, що поверталася до Маріуполя, Олександр зазнав смертельного кульового поранення. Тоді ж загинули Микола Кобринюк, Петро Лавріненко, Юрій Спащенко, Андрій Шанський.
Похований у Києві на Лісовому кладовищі.
Відзнаки та нагороди
- 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).
- в травні 2016-го у Києві відкрито меморіальну дошку честі Олександра Звінника.
- 27 квітня 2021 року у Києві, в Парку на Жмаченка (вул. Генерала Жмаченка, 20), встановлено пам‘ятний знак та відкрито Алею Пам‘яті на честь Олександра Звінника.