-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Зінченко Олександр Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 44: Рядок 44:
* 16 вересня 2016 року у фастівському НВК «ДНЗ-ЗОШ І-ІІ ст. № 12» відкрито меморіальну дошку Олександру Зінченку.
* 16 вересня 2016 року у фастівському НВК «ДНЗ-ЗОШ І-ІІ ст. № 12» відкрито меморіальну дошку Олександру Зінченку.


* Рішенням Фастівської міської ради №&nbsp;8-VІІІ-VІІ від 29 січня 2016 року вулицю Комунарів було перейменовано на вулицю Олександра Зінченка<ref>{{cite web |url=http://old.fastiv-rada.gov.ua/node/6512|title=Про перейменування вулиць і провулків в м. Фастів|website=fastiv-rada.gov.ua|publisher=Офіційний сайт Фастівської міської ради|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210917083849/http://old.fastiv-rada.gov.ua/node/6512|archivedate=17 вересня 2021|accessdate=17 вересня 2021}}</ref>.
* Рішенням Фастівської міської ради №&nbsp;8-VIII-VII від 29 січня 2016 року вулицю Комунарів було перейменовано на вулицю Олександра Зінченка<ref>{{cite web |url=http://old.fastiv-rada.gov.ua/node/6512|title=Про перейменування вулиць і провулків в м. Фастів|website=fastiv-rada.gov.ua|publisher=Офіційний сайт Фастівської міської ради|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210917083849/http://old.fastiv-rada.gov.ua/node/6512|archivedate=17 вересня 2021|accessdate=17 вересня 2021}}</ref>.


== Примітки ==
== Примітки ==

Поточна версія на 21:27, 8 жовтня 2023

Зінченко Олександр Васильович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олекса́ндр Васи́льович Зінче́нко (Шаблон:Н  — Шаблон:С Шаблон:ДС) — солдат 72-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, загинув в ході російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1972 року в місті Фастів Київської області. Рано лишився без батьків (батько загинув від наслідків Чорнобильської катастрофи). Закінчив фастівську ЗОШ № 12, протягом 1990—1992 років проходив службу в лавах Збройних сил України, Національна гвардія — у місті Донецьк. Демобілізувавшись, пішов працювати охоронцем в місті Києві, був начальником зміни.

Від самого початку Революції Гідності перебував на Майдані. 2014 року пішов в добровольчий батальйон. В січні 2015 року офіційно призваний, солдат, сапер-розвідник 72-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 17 вересня 2015-го під час розмінування лісосмуги на околиці села Старогнатівка Донецької області внаслідок підриву на міні. Тоді ж загинув старший лейтенант Олександр Вапняр.

Похований на Алеї слави Інтернаціонального кладовища міста Фастів.

Без Олександра лишилася вагітна на той час дружина Ірина та донька Софія 2008 р.н. — від першого шлюбу.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • 16 вересня 2016 року у фастівському НВК «ДНЗ-ЗОШ І-ІІ ст. № 12» відкрито меморіальну дошку Олександру Зінченку.
  • Рішенням Фастівської міської ради № 8-VIII-VII від 29 січня 2016 року вулицю Комунарів було перейменовано на вулицю Олександра Зінченка[2].

Примітки

Джерела


Шаблон:Учасники РУВ