-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Коренівський Віктор Анатолійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:31, 8 жовтня 2023

Коренівський Віктор Анатолійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Вікто́р Анато́лійович Корені́́вський ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

2002 року закінчив Донецький юридичний інститут МВС України, здобув спеціальність «оперативний склад підрозділів швидкого реагування». Звільнився 2006 року за власним бажанням, проживав у Львові.

1 серпня 2014-го мобілізований, солдат 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади; з 4 жовтня перебував у зоні бойових дій. В листопаді закінчив у Києві курси операторів безпілотників, якими надалі й займався на передовій, у бойових умовах зазнав струсу та опіків — в Нікішиному.

Зник безвісти під час виходу особового складу з міста Дебальцеве. Ексгумований пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») 5 лютого 2016-го — в окремій могилі поблизу Дебальцевого.

Ідентифікований за експертизою ДНК, перепохований 12 березня 2016 року у Львові, поле почесних поховань № 76 Личаківського цвинтаря.

Без Віктора лишилися дружина Олена та сини Віталій 2003 р.н. й Анатолій 2006 р.н.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub