-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Крохмаль Володимир Антонович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Sehrg
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 

Поточна версія на 21:33, 8 жовтня 2023

Крохмаль Володимир Антонович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Володи́мир Анто́нович Кро́хмаль (1987-2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1987 року в селі П'ятидні. Закінчив 9 класів п'ятиднівської школи. Вступив до Володимир-Волинського ВПУ й здобув професію тракториста.

У квітні 2014 року мобілізований[1]. Командир танку 51-ї механізованої бригади.

17 червня 2014 року на околиці Станиці Луганської танк Т-64Б 51-ї бригади потрапив у оточення терористів.[2][3] Снайпери противника порозбивали приціли і перископи, і машина опинилася в безпорадному стані, стріляти можна було тільки навмання. Перед тим, як розбили прилади командира танку, він встиг помітити гранатометників, що ховались неподалік. Екіпаж встиг зробити постріли у бік ворога, але не влучив.[2][3] Щоб не віддати бойову машину в руки сепаратистам та не здаватися у полон, екіпаж вирішив підірвати танк.[4] Разом із Володимиром Крохмалем загинув механік танку Ващеня Іван Петрович.

Вдома у Володимира залишилися батько, мама Стефанія Іванівна, син Володимир 2010 р.н., троє дітей від попереднього шлюбу дружини Алли Володимирівни - Денис, Аліса і ще один братик[5], племінниця Яна Крохмаль. [6].

Похований Володимир Крохмаль у рідному селі П'ятидні.

Вшанування пам'яті

  • 26 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • 1 вересня 2014-го на фасаді П'ятиднівської ЗОШ за участю керівництва району було урочисто відкрито меморіальні дошки на честь Володимира Крохмаля та ще одного колишнього випускника П'ятиднівської школи — Олексія Мельничука, який загинув під час війни в Афганістані.[7]
  • На фасаді Володимир-Волинського ВПУ встановили меморіальну дошку пам'яті тим, хто віддав життя за незалежність України — серед них і Володимир Крохмаль.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ