-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Крутько Андрій Володимирович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.3)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:33, 8 жовтня 2023

Андрій Крутько
Крутько Андрій Володимирович
UA-OF1-SLT-GSB-H(2015).png Старший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Андрій Володимирович Крутько — старший лейтенант окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

Андрій Крутько народився 1980 року в місті Ніжині на Чернігівщині. Після закінчення загальноосвітньої школи в рідному місті здобув дві вищі освіти, крім того, мав медичний фах фельдшера. Закінчив Ніжинський медичний коледж, де працює його мати Людмила Миколаївна Крутько. З початку війни на сході України пішов на фронт. Військову службу з літа 2014 року проходив у складі окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України: воював у Широкиному Маріупольського району, поблизу Гранітного Волноваського району на Донеччині. З початком російське вторгнення в Україну перебував на передовій, в Маріуполі. Коли 11 квітня 2022 року по позиціях азовців ворог застосовав хімічну зброю, Андрій Крутько описував симптоми, документуючи цей військовий злочин. Загинув 15 квітня, надаючи невідкладну допомогу пораненим в укритті під «Азовсталлю». На азовців скинули трьохтонну авіабомбу, яка завалила підземні поверхи. 5 травня 2022 року Указом Президента України старший лейтенант Андрій Крутько був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно[1][2][3].

Нагороди

  • Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [4].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ