-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Кутелія Іраклій Рубенович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Шиманський Василь
мНемає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:33, 8 жовтня 2023

Кутелія Іраклій Рубенович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Іра́клій Рубе́нович Куте́лія ( — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1994 року в селі Араду Очамчирського району (АР Абхазія, Грузія), за національністю грузин. 1996 року з сім'єю переїхав до села Олексіївка Первомайського району (Харківська область). Закінчив Олексіївський НВК, заочно навчався у машинобудівному коледжі. Від жовтня 2013 року служив за контрактом, спочатку гранатометником, потім — механіком-водієм бойової машини піхоти, 1-й батальйон 93-ї окремої механізованої бригади.

Брав участь у боях на сході України. З березня по серпень 2014 року перебував на українсько-російському державному кордоні біля села Нянчине Білокуракинського району; від серпня 2014 року брав участь в боях за місто Іловайськ. Під Іловайськом Іраклій з побратимами захопив російський танк Т-72Б3 та пригнав його до місця дислокації батальйону — в село Многопілля Амвросіївського району. При виході з Іловайського котла цей танк створював вогневий щит. Потрапив у полон під Іловайськом з множинними осколковими пораненнями, де провів 2 тижні, за цей час медичної допомоги йому не надавали; після звільнення і лікування повернувся на передову.

9 грудня 2015 року в другій частині дня поблизу селища Опитне Ясинуватського району під час переміщення між опорними пунктами на вибуховому пристрої підірвалась БМП-2, загинули двоє військовиків — Іраклій Кутелія та Олексій Болдирєв, 7 військових дістали поранень.

12 грудня 2015 року похований в селі Олексіївка Первомайського району.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» ІІІ ступеня (1.3.2016, посмертно)[1]
  • медаль «Захиснику Вітчизни» (08.05.2015),
  • відзнакою «Народний Герой України» (10.02.2016; посмертно).

Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 9 грудня[2][3].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub