-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Лавренчук Юрій Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Леонід Панасюк
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:34, 8 жовтня 2023

Лавренчук Юрій Васильович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Ю́рій Васи́льович Лавренчу́к ( 28.5.1985, Старосілля Маневицького району Волинської області, Українська РСР — Шаблон:Пом 28.8.2014, у районі м. Іловайськ) — український військовослужбовець 2-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).

Зник безвісти в районі м. Іловайськ під час виходу з оточення.

Життєпис

Юрій Лавренчук народився 1985 року

Мешкав у Луцьку. Був призваний під час першої хвилі часткової мобілізації навесні 2014 року. Спочатку воював у складі 2-го батальйону — перебував на Луганщині, потім в районі Іловайська — у с. Многопілля. Згодом воював у званні солдата 2-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).

Обставини смерті

Вихід українських військослужбовців з Іловайського котла

Зник безвісти в районі м. Іловайськ під час виходу з оточення. В останнє виходив на зв'язок 28 серпня, був поранений[1], з того часу його розшукували рідні.

В листопаді 2015 року був похований на кладовищі села Парасковіївка (Бахмутський район) Донецької області. 4 вересня 2018 року Юрій Лавренчук був ідентифікований за експертизою ДНК. Перепохований 18 вересня 2018 року на Алеї почесних поховань міського цвинтаря Луцька в селі Гаразджа (на хресті датою смерті вказано «08.2014»).[2].

Родина

Залишилися мати, дружина Лілія та маленька донька, яка народилася незадовго до того, як її тата призвали в зону проведення антитерористичної операції[3].

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений:

  • 12 травня 2020 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ