-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Лисенчук Володимир Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>BunykBot
м (Виправлена суміш розкладок)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:34, 8 жовтня 2023

Шаблон:Однофамільці

Лисенчук Володимир Васильович
Шаблон:РангМВС
Шаблон:Wikidata/p373

Володи́мир Васи́льович Лисенчу́к (Шаблон:Н 10 червня 1984, с. Лісний Хлібичин, Коломийський район, Івано-Франківська область, Українська РСР — Шаблон:Пом 29 травня 2014, м. Слов'янськ, Донецька область, Україна) — український правоохоронець, спецпризначенець, прапорщик міліції.

Життєпис

Володимир Лисенчук народився в селі Лісний Хлібичин на Коломийщині. У квітні 2002 року з відзнакою закінчив Коломийське вище професійне училище № 17 за спеціальністю слюсар-ремонтник, електрозварювальник ручного зварювання. Захоплювався полюванням. З листопада 2002 по квітень 2004-го проходив строкову військову службу на посадах курсанта, інструктора, командира відділення Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України, в/ч 2418, м. Великі Мости.

З листопада 2005 року проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах міліціонера та інспектора патрульної служби — кінолога Коломийського міського відділу УМВС України в Івано-Франківській області, з листопада 2008 обіймав посади міліціонера-снайпера та міліціонера окремої роти міліції особливого призначення «Беркут» УМВС України в Івано-Франківській області.

З березня 2014 року, після розформування «Беркута», — міліціонер спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області. З квітня брав участь в антитерористичній операції на сході України. Спочатку охороняв громадський порядок в Ізюмі, а потім вирушив під Слов'янськ.

29 травня 2014 року Володимир Лисенчук разом з іншими бійцями івано-франківської спецроти міліції мав повертатись із зони проведення АТО на відпочинок. Близько 12:30, гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») Національної гвардії України, на борту якого перебували прикарпатські правоохоронці, після злету з майданчику на горі Карачун, був обстріляний із лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК. Під час падіння вибухнули паливні баки. Внаслідок події загинуло 12 чоловік: шість військовослужбовців Національної гвардії, серед яких двоє членів екіпажу і генерал-майор Сергій Кульчицький, та шість представників спецпідрозділу МВС України з Прикарпаття: старші лейтенанти міліції Петро Безпалько і Василь Семанюк, старший прапорщик Володимир Шарабуряк, прапорщик Володимир Лисенчук, старший сержант Віктор Яков'як і старшина Петро Остап'юк. Вижив лише штурман екіпажу Олександр Макеєнко, який впав на дерева до падіння вертольота[1][2][3][4].

1 червня в Івано-Франківську прощались із загиблими правоохоронцями, на громадянську панахиду прийшли кілька тисяч іванофранквців, весь особовий склад прикарпатської міліції, керівництво міста та області[5]. 2 червня Володимира Лисенчука поховали на кладовищі рідного села[6].

Залишились батьки, старший брат Віктор, вдома в Івано-Франківську — дружина Світлана та двоє дітей — донька Діана 2008 р. н. й син Віталій 2013 р. н.

Нагороди

20 червня 2014 року, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу, нагороджений орденом «За мужність» I ступеня (посмертно)[7].

Вшанування пам'яті

  • 14 листопада 2014 року на Донеччині поблизу Слов'янська було урочисто відкрито і освячено перший меморіал жертвам «неоголошеної війни» на сході Україні — пам'ятний хрест, встановлений неподалік від місця, де впав збитий терористами вертоліт Мі-8МТ.[8]
  • 26 травня 2015 року в Коломийському професійному ліцеї сфери послуг відбулося відкриття меморіальної дошки на честь Володимира Лисенчука[9].

Примітки

Джерела

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ http://vv.gov.ua/news.php?nid=4889&lang=ua

  2. ↑ Під Слов'янськом терористи збили вертоліт: загинули 10 військових з генералом Кульчицьким // УНІАН. — 2014. — 29 травня.
  3. ↑ Терористи збили під Слов'янськом український вертоліт — загинули 14 військових на чолі з генералом // Щоденний Львів. — 2014. — 29 травня.
  4. ↑ Національна гвардія підтвердила загибель у збитому терористами вертольоті 12 силовиків // Щоденний Львів. — 2014. — 29 травня.
  5. ↑ Івано-Франківськ прощається із загиблими в Слов'янську військовими // Фіртка. — 2014. — 1 червня.
  6. ↑ http://gk-press.if.ua/x12301/

  7. ↑ Шаблон:УПУ
  8. ↑ Під Слов'янськом встановили пам'ятного хреста на місці загибелі екіпажу МІ-8 з генералом Кульчицьким // 5 канал. — 2014. — 15 листопада.
  9. ↑ http://paralleli.if.ua/news/54321.html

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Лисенчук_Володимир_Васильович&oldid=14548