-

Сьогодні 26 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Ложешніков Володимир Іванович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>LxlalexlxlBot
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:34, 8 жовтня 2023

Ложешніков Володимир Іванович
Шаблон:РангМВС
Шаблон:Wikidata/p373

Володи́мир Іва́нович Ложешніков — солдат резерву, капітан міліції у відставці, Міністерство внутрішніх справ України.

Біографія

Його батьки були робочими. 1979 року закінчив школу в Псковській області, служив в РА, з 1984-го в органах МВС СРСР. 1989 року з відзнакою закінчив Талліннську спеціальну школу міліції, 1997-го — Національну академію ім. Ярослава Мудрого. З 1990 року працював в Черкасах у підрозділах карного розшуку, був замісником начальника відділу карного розшуку Соснівського району Черкас. Після звільнення із міліції займався підприємництвом. Кандидував в депутати до Черкаської міської ради.

Після початку російсько-української війни з іншими волонтерами займався формуванням загонів самооборони в Черкасах.

Доброволець, старший оператор протитанкового взводу, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас».

Першого поранення зазнав у Іловайську 18 серпня. Брав участь в «лобовій» атаці на «Таврії» з гранатами танкових підрозділів російських частин. Важкопоранений 29 серпня в Червоносільському Амвросіївського району під час обстрілу російськими терористами. Помер 31 серпня в Кутейниковому, перебуваючи у полоні терористів. Смерть настала не від отриманих ран — від байдужості російських військових лікарів. Ложешнікову не ввели антисептики, почалась гангрена, через дві доби він помер.

Вдома лишилася дружина та троє дітей. Похований в селі Свидівок Черкаського району.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (27.11.2014, посмертно).

17 листопада 2016 року — нагороджений відзнакою «Почесний громадянин міста Черкаси»[1].

Вшанування пам'яті

23 травня 2015 року відбулася урочиста церемонія відкриття меморіальної дошки на його честь — встановлено біля входу до будівлі Соснівського райвідділу міліції.

22 лютого 2016 року, в рамках процесу декомунізації, вулицю Крупської у Черкасах було перейменовано на вулицю Володимира Ложешнікова.[2]

4 червня 2016-го на стіні будинку черкаського залізничного вокзалу відкрито меморіальну дошку на честь Володимира Ложешнікова.

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ