-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Наконечний Ігор Олександрович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:38, 8 жовтня 2023

Ігор Наконечний
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці І́гор Олекса́ндрович Наконе́чний ( — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Життєпис

Народився 1988 року в селі Геніївка (Зміївський район, Харківська область; також вказується Шелудьківка). Мешкав у смт Андріївка Волноваського району Донецької області. 2013 року здобув спеціальність токаря у Темнівському навчальному центрі № 100.

Протягом 2015—2016 років служив у 54-й бригаді, по тому — у 72-й. Згодом — у 28-й бригаді, в 93-й — з 29 січня 2018 року; старший солдат, навідник бойової машини. Воював за Золоте, Шахти, Широкине, Волноваський район, Авдіївку.

8 лютого 2019 року загинув у бою від кульового поранення в голову на бойовому чергуванні в районі Авдіївської промзони — під час обстрілу позиції відкрив вогонь у відповідь з кулемета, прикривши побратимів; цим надав їм можливість вступити у бій.

12 лютого 2019-го похований в селищі Бахчовик Волноваського району.

Без Ігоря лишилися мама, сестри, дружина Людмила та дві доньки[2].

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 469/2019 від 27 червня 2019 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
  • нагороджений відзнакою «Знак пошани» МО України.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ