-
Несольоний Михайло Михайлович: відмінності між версіями
ua>G.Tuono Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:38, 8 жовтня 2023
Михайло Несольоний Несольоний Михайло Михайлович | |
---|---|
Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Михайло Михайлович Несольоний ( 8 червня 1988, с. Сніжків, Валківський район Харківська область, УРСР, СРСР — Шаблон:Пом. 24 лютого 2022, неподалік Глухова, Шосткинський район, Сумська область) — український військовий, що трагічно загинув під час російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка», учасник російсько-української війни.
Життєпис
Михайло Несольоний народився 8 червня 1988 року в селі Сніжків у Валківському районі на Харківщині.
Проходив військову службу у Збройних Силах України з 2015 року, був водієм санітарної бронетранспортера МТ-ЛБ підрозділу 16 ОМПБ «Полтава» 58 ОМБр Збройних Сил України.
Загинув 24 лютого 2022 року у перший день російського вторгнення в Україну[1], у ближньому бою із силами противника під час евакуації людей[2]. Рано-вранці цього дня російські війська зробили спробу прориву кордону в районі Бачівська, але були призупинені на трасі Кіпті-Бачівськ в районі села Годунівки поблизу м. Глухова, де зав'язалися бойові сутички[3][4].
Кілька воїнів було поранено, для їхньої евакуації викликали транспорт бригадного медпункту. На допомогу побратимам негайно прибув санітарний транспортер на базі МТЛБ, маркований знаками Червоного Хреста, яким кермував водій молодший сержант Михайло Несольоний. Незважаючи на явну небезпеку наступу ворога, він виявивши мужність та відвагу продовжив виконувати бойове завдання з евакуації людей, але потрапив під прицільний обстріл рашистів, які чітко бачили в прицілах знак Червоного Хреста. Бронемашину було підбито, побратими зуміли витягнули із неї поранених, але врятувати Михайла не встигли — він загинув смертю Героя, до останньої миті виконуючи свій обов'язок на бойовому посту[5]. Похований 7 квітня у рідному селі Сніжківа.
Нагороди
- 2 березня 2022 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі — присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно)[2].
Родина
Залишилися дружина і троє дітей[4].
Примітки
Джерела
- Коваленко, С. Загинув під знаком Червоного Хреста в перший день війни… // АрміяInform. — 2022. — 13 березня.
- «Останнє, що Міша зробив, — поїхав машиною на ворожий танк». Історія Героя Михайла Несольоного, який загинув у перший день війни. expres.online. 21.03.2022.
- Шаблон:УПУ
- Для нас це вітчизняна війна, і ми знаємо, чим такі війни закінчуються для загарбників — звернення Президента України // www.president.gov.ua /Офіс Президента України. — 2022. — 3 березня.
- Водій з Харківщини став Героєм України посмертно: Історія подвигу. dumka.media. 25 серпня 2022.
Шаблон:Герої України
Шаблон:Учасники РУВ
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub
- ↑
https://valky-rada.gov.ua/news/1646128003/
- ↑ 2,0 2,1
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3418568-prezident-prisvoiv-zvanna-geroa-ukraini-15-zahisnikam.html
- ↑
https://hlukhiv.info/rosijski-vijska-zrobyly-sprobu-proryvu-kordonu-v-rajoni-bachivska-i-buly-zupynni-bilya-gluhova/
- ↑ 4,0 4,1 Ціною власних життів… Герої, яких втратила Глухівщина. Неделя. — 2022. — № 19 (1195). — 5 травня. — С. 1
- ↑
https://armyinform.com.ua/2022/03/13/zagynuv-pid-znakom-chervonogo-hresta-v-pershyj-den-vijny/