-
Омелянюк Андрій Васильович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:41, 8 жовтня 2023
Омелянюк Андрій Васильович | |
---|---|
Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Андрі́й Васи́льович Омеляню́к (1990—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Біографія
Народився Андрій Омелянюк 19 вересня 1990 року в селі Дубове Ковельського району.[1] Закінчив місцеву загальноосвітню школу[2][3], після закінчення школи тривалий час працював на заробітках по великих містах (Москві, Києві). З початком російсько-української війни, перебуваючи вдома, отримав повістку до військкомату, і наступного дня був мобілізований. Проходив службу в 51-й механізованій бригаді, командиром батареї якої був його земляк Анатолій Шилік.[1] Загинув Андрій Омелянюк у бою під містечком Старобешеве 21 серпня 2014 року.[3][2] Кілька днів Андрій рахувався як безвісти зниклий, оскільки його командир Анатолій Шилік загинув за кілька днів потому під Іловайськом і не встиг оформити документи загиблого бійця, а його тіло знаходилось у морзі міста Бердянська.[1]
Удома у загиблого молодого героя залишились лише батьки, одружитися Андрій Омелянюк не встиг.[3][1]
Похований Андрій Омелянюк у рідному селі Дубове 30 серпня 2014 року.[2][4]
Вшанування пам'яті
- 4 червня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Нагорода була вручена матері загиблого героя 23 серпня 2015 року на урочистих зборах сільської громади.[5]
- 4 червня 2015 року на будівлі ЗОШ I—III ступеня у селі Дубове було урочисто відкрито та освячено меморіальну дошку на честь загиблого під час проведення антитерористичної операції на сході України випускника школи Андрія Омелянюка.[3]
- 22 травня 2015 року, в річницю бою під Волновахою, у Ковелі урочисто відкрито пам'ятну стелу в честь жителів міста та району, які загинули під час російсько-української війни — Олександра Артемука, Станіслава Максимчука, Павла Редьковича, Романа Данилевича, Андрія Мостики, Олексія Тарасюка, Олександра Ярмолюка, Олександра Абрамчука, Анатолія Шиліка, Сергія Дем'яника, Андрія Задорожнього та Андрія Омелянюка.[6][7]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 5 місце 4
- Вшановується 21 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[8]
Примітки
Джерела
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3
http://visnyk.lutsk.ua/news/ukraine/regions/volyn/groshi-yaki-zbyraly-na-bronezhylet-silskyi-golova-viddav-na-trunu
- ↑ 2,0 2,1 2,2 Ковельщина у скорботі…
- ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3
http://www.volynnews.com/news/volyn/memorialnu-doshku-volynskomu-heroiu-vidkryla-yoho-mama
- ↑
http://vip.volyn.ua/articles/u-koveli-poproshchalys-z-zagyblym-v-ato
- ↑
http://www.volynnews.com/news/vidsichagresoruukrayinayedina/posmertni-nahorody-trokh-zahyblykh-v-ato-volynian-vruchyly-yikhnim-ridnym
- ↑ Ковельщина вшанувала пам'ять волинян, які загинули під час антитерористичної операції на сході України
- ↑
http://byut.volyn.net/ковельські-батьківщинівці-підтрим/
- ↑ Повік не забудемо подвиги Героїв! У Міноборони вшанували пам'ять захисників України