-
Орищенко Юрій Васильович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:41, 8 жовтня 2023
| Юрій Орищенко Юрій Васильович Орищенко | |
|---|---|
 МайорШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Юрій Васильович Орищенко (позивний «древній» Ружин, Житомирська область — 13 березня 2022, біля с. Мощун, Київська область) — український військовослужбовець, майор 72 ОМБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2022, посмертно).
Життєпис
Родом із смт Ружин Житомирської области.
Народився 15.02.1968.
1986—1990 навчався у Волжському вищому військовому командно-будівельному училищі.
У 1991 прийняв присягу на вірність Україні.
1990—1992 служив у будівельному батальйоні м. Дніпродзержинськ, 1992—1998 у саперному батальйоні м. Бердичів. 1998—2018 працював приватним підприємцем.
Мав двох дітей — син Сергій 1993 р.н. та дочка Анастасія 2001 р.н.
У 2018 році підписав контракт із Збройними силами України. Служив командиром взводу 72-ї окремої механізованої бригади. Учасник бойових дій в зоні ООС.
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну знову на фронті. Загинув 13 березня 2022 року біля с. Мощун на Київщині.
Похований в родинному селищі.
Нагороди
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (5 квітня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1].
Військові звання
Примітки
Джерела
- Юрій Орищенко // Платформа пам'яті Меморіал.
- У боротьбі з окупантом загинув ще один житель Житомирщини — Юрій Орищенко // 20 хвилин Житомир. — 2022. — 26 березня.