-
Петров Олексій Леонідович (військовик): відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:42, 8 жовтня 2023
| Петров Олексій Леонідович | |
|---|---|
 ПідполковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Петров Олексій Леонідович ( 3.1.1979 — Шаблон:Пом 23.8.2014, с. Лисиче Амвросіївського району Донецької області) — український військовослужбовець 19-го Миколаївського полку охорони громадського порядку Південного ОТО Національної гвардії України, майор (підполковник посмертно).
Пропав безвісти (орієнтовно) 23 серпня 2014 року біля с. Лисиче Амвросіївського району Донецької області.
Життєпис
Олексій Петров народився 1979 року в селі Трифонівка (Великоолександрівський район, Херсонська область). 1996 року здобув атестат про повну середню освіту, вступив до харківського Військового інституту Національної гвардії України. Завершив навчання 2001 року; для подальшого проходження військової служби новоспеченого був направлений в частину ВВ МВС у Миколаєві. В званні старшого лейтенанта був призначений начальником служби артилерійського озброєння херсонської частини внутрішніх військ.
Під час російсько-української війни служив у званні майора начальником служби озброєння 19-го Миколаївського полку охорони громадського порядку Південного ОТО Національної гвардії України (в/ч 3039 (Миколаїв)
Обставини загибелі
Зник безвісти в бою 23 серпня 2014 року на блокпосту біля с. Лисиче Амвросіївського району на Донеччині. За іншими даними зник безвісти в районі м. Амвросіївка[1].
В списках полонених Олексій Петров не значився. За інформацією місцевих мешканців нібито чеченці, котрі повернулися підібрати загиблих, закопували два тіла[2]. Відтак, 8 жовтня 2014 року його тіло було знайдене пошуковцями в одній із могил і доправлене до моргу в м. Запоріжжя. Ідентифікований за тестами ДНК. 2018 року його смерть підтверджено за молекулярно-генетичною експертизою.
Похований Олексій Петров у місті Запоріжжя на Кушугумському кладовищі.
Без Олексія лишились батьки, дружина та донька.
Нагороди
- орден «За мужність» III ступеня (посмертно, 31 січня 2019)[3].
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 7, місце 2
- Вшановується 23 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[4]
Примітки
Джерела
- Петров Олексій Леонідович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ
- ↑ Трое нацгвардейцев из Николаева находятся в плену у российско-террористических войск, 23.09.2014Шаблон:Ref-ru
Помогите найти Петров Алексей Леонидович майор ВСУ 3039Шаблон:Ref-ru - ↑ Колона йде в пекло (бій під Лисиче, 23 серпня 2014 г.)
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ У Залі пам'яті на території Міноборони відбувся ранковий церемоніал вшанування загиблих Українських героїв