-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Попадич Василь Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>KrBot
(вилучення шаблону пишу, оскільки стаття не редагувалася впродовж 8 днів)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:42, 8 жовтня 2023

Василь Попадич
Попадич Василь Васильович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Василь Васильович Попадич — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

Василь Попадич народився 12 серпня 1983 року в селі Ділове Рахівського району на Закарпатті. Після закінчення загальноосвітньої школи в рідному селі у 2001—2003 роках проходив строкову військову службу в ЗСУ. Був мобілізований 31 липня 2014 року. В складі 128-ої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади брав участь у бойових діях під час АТО на сході України: у боях за Дебальцеве, Авдіївку, Станицю Луганську та інші села та містечка України. У лавах рідної бригади обіймав військову посаду механіка-водія гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти гірсько-штурмового батальйону військової частини А1556. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну разом із спісвслуживцями перебував на передовій. Загинув у важких боях за Херсон з військами РФ 29 серпня 2022 року. Чин прощання із загиблим відбувся 5 вересня 2022 року. Похований Василь Попадич у рідному селі[1][2][3][4]. Напередодні Дня захисників та захисниць України 13 жовтня 2022 року начальник Рахівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Йосип Бундзяк з секретарем Рахівської міської ради Дмитром Брехдічуком вручили медаль його матері[5].

Нагороди

  • орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].
  • медаль «За військову службу Україні» (2022) — особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub

Шаблон:Учасники РУВ