Романчук Анатолій Михайлович

Романчук Анатолій Михайлович
КапітанШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Анато́лій Миха́йлович Романчу́к (17 січня 1981, Дунаївці, Хмельницька область — 27 липня 2014, Сніжне, Донецька область) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Народився 1981 року в місті Дунаївці Хмельницької області. Мешкав в селі Залісці Дунаєвецького району; закінчив Залісецьку загальноосвітню школу.

В лавах Збройних Сил України з 1 серпня 1999 року. 2003-го закінчив Військовий інститут ракетних військ і артилерії імені Богдана Хмельницького Сумського державного університету. Начальник розвідки гаубичної самохідно-артилерійської батареї, 72-га окрема механізована бригада. Проживав в місті Біла Церква.

26 липня 2014 здійснив спробу вирватися з оточення терористично-російськими формуваннями на кордоні із Росією біля села Тарани Шахтарського району. Був тяжко поранений, і разом з майором Олександром Шкурком потрапив в полон, доставлений до лікарні. Прооперований, намагалися лікувати, але він помер в лікарні міста Сніжне.

5 серпня 2014-го в Білій Церкві відбулося громадське прощання з Героєм.

Без Анатолія лишились батьки, дружина й син.

Похований в селі Залісці Дунаєвецького району 6 серпня 2014 року.

Нагороди та вшанування

• 29 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
• Почесний громадянин міста Біла Церква (14.10.2014; посмертно)
• 21 квітня 2015 року на будівлі Залісецького навчально-виховного комплексу йому відкрито меморіальну дошку
• Його ім'ям названо вулицю в селі Залісці.

Джерела

• Указ Президента
• Романчук Анатолій Михайлович
• Місто прощається із капітаном Анатолієм Романчуком
• Український Меморіал