-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Русін Андрій Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Леонід Панасюк
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:45, 8 жовтня 2023

Русін Андрій Миколайович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Андрі́й Микола́йович Ру́сін ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України.

Короткий життєпис

Закінчив Криворізьке професійно-технічне училище № 9 за спеціальністю машиніст гусеничного крану. З 1993 по 1995 проходив строкову службу в роті охорони у Луганську. Працював агломератником на «Південному ГЗК» у Кривому Розі.

Призваний за мобілізацією 17 травня. Старший стрілець стрілецької роти, 40-й батальйон територіальної оборони «Кривбас».

Загинув при виході колони з Іловайська «гуманітарним коридором», який був обстріляний російськими військами біля села Новокатеринівка.

2 вересня 2014-го тіло Андрія Русіна разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до запорізького моргу. Упізнаний бойовими товаришами та родичами.

16 грудня 2014-го похований в місті Кривий Ріг, кладовище «Центральне».

Залишилась без батька донька Анастасія; без брата — сестра Наталія.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub