-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Савчук Григорій Пантелеймонович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.2)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:45, 8 жовтня 2023

Савчук Григорій Пантелеймонович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Григо́рій Пантелеймо́нович Савчу́к (  — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився в селі Залужне Локачинського району на Волині. Батьки рано померли. Закінчив Замличівську загальноосвітню школу у сусідньому селі Замличі. Побрався, жили у старенькій дерев'яній хаті, самостійно хазяйнували, спочатку п'ять корів тримали.

Мобілізований у квітні 2014-го, не ховався. Далекомірник-номер обслуги 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).

Помер від важких поранень у Харківському військовому шпиталі, яких зазнав у бою під Луганськом — серце стало.

Залишились дружина Олена, троє неповнолітніх дітей — Степан, Вікторія, Тетяна, 86-річна бабця. 30 липня народився наймолодший син.

31 липня 2014-го похований у селі Залужне.

Нагороди та вшанування

17 липня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]

22 грудня 2015 року у приміщенні Замличівської ЗОШ І-ІІІ ст. відкрито меморіальні дошки на честь випускників школи, які загинули у зоні АТО на сході України, — Григорія Савчука та Ігоря Упорова[2].

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ

  1. Шаблон:УПУ
  2. Вічна пам'ять Героям! // Локачинська РДА, 23 грудня 2015