-
Саражан В'ячеслав Григорович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:45, 8 жовтня 2023
| Саражан В'ячеслав Григорович | |
|---|---|
 ПідполковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
В'ячесла́в Григо́рович Саража́н (25 лютого 1980, Миколаїв — 24 серпня 2014, Войковський) — підполковник Національної гвардії України.
Життєвий шлях
Народився 1980 року в місті Миколаїв; закінчив миколаївську школу № 17. 2002 року закінчив Військовий інститут внутрішніх військ МВС України. Проходив службу на офіцерських посадах — Внутрішні війська МВС України, Національна гвардія України.
Підполковник, командир патрульного батальйону 19-го полку охорони громадського порядку, в/ч 3039 (м. Миколаїв) Південного ОТО НГУ. На фронті — з першою ротацією полку. Брав участь у кількох військових операціях.
24 серпня 2014 року, підполковник Саражан, перебуваючи у складі військового оперативного резерву в/ч 3039, за наказом командування, здійснюючи відхід з міста Амвросіївка у напрямку міста Маріуполь, потрапив у засідку незаконних збройних формувань поблизу смт Копані (на той час — Войковський). Перебуваючи у машині, що замикала колону, ухвалив рішення про забезпечення прикриття та відходу основної частини військового оперативного резерву з-під артилерійського та стрілецького вогню противника. Під час здійснення прикриття дістав двох поранень — в руку та ногу, проте продовжив керувати підрозділом. Стримуючи ворога та відволікаючи вогонь терористів на себе, підполковник Саражан разом з підлеглими забезпечив відхід основної частини колони з-під вогню[1]. Побратими під інтенсивним обстрілом не змогли забрати тіло командира з місця бою. Тоді ж загинув рядовий міліції Юрій Смирнов.
В травні 2016 упізнаний за підсумками судової молекулярно-генетичної експертизи серед тіл, доставлених до міського моргу Запоріжжя. Похований 30 серпня 2016 у Миколаєві на міському кладовищі біля с. Мішково-Погорілове[2].
Без В'ячеслава лишились батьки, дружина Юлія Саражан — військовослужбовець Нацгвардії, син Дмитро та донька Вікторія.
Нагороди
За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (11.08.2016, посмертно)[3].
Вшанування пам'яті
- 6 квітня 2017 рішенням 17-ї сесії Миколаївської міської ради VII скликання Миколаївській школі № 17 присвоєно ім'я Саражана В'ячеслава Григоровича[4].
- 23 листопада 2017 у Миколаївській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 17 імені В'ячеслава Саражана відкрили меморіальну дошку випускнику школи[1].
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 7, місце 8
- Вшановується 24 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[5]
Примітки
Джерела
- Саражан В'ячеслав Григорович
- Національна гвардія України
- Президент України відзначив нацгвардійця орденом «За мужність» ІІІ ступеня
Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ
- ↑ 1,0 1,1
https://mkrada.gov.ua/news/6472.html
- ↑
http://smartmk.bissoft.org/uk/page/sarazhan-vyacheslav-grigorovich
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Миколаївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 17 присвоєно ім'я Саражана В'ячеслава Григоровича // Миколаївська міська рада, 6 квітня 2017
- ↑ Дзвін Пам'яті пролунав двадцять два рази… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників