-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Сирватка Іван Ігорович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>TohaomgBot
м (Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:47, 8 жовтня 2023

Сирватка Іван Ігорович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Іва́н І́горович Сирва́тка ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Іван Сирватка народився 19 січня 1993 року в  с. Суховоля, Городоцького району Львівської області. У 2010 році закінчив 11 класів Суховольської ЗОШ І-ІІІ ступенів, у 2012 році — Львівський професійний ліцей залізничного транспорту за спеціальністю «Електрогазозварник. Коваль на молотах і пресах».

Пройшов строкову військову службу у ЗС України.[1]

Солдат, водій БТР 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). У зоні АТО перебував чотири місяці.

Загинув у бою біля села Красний Яр (Краснодонський район) на Луганщині, коли прикривав відхід бійців 51-ї бригади. Був водієм БТР та виконував функції електрика.

Похований 12 серпня 2014-го в Суховолі.

Без Івана лишились батьки.[2]

Нагороди та вшанування

  • 15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 6, місце 23
  • вшановується 6 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.[3]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub