-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Сиротін Євген Олексійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Леонід Панасюк
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 

Поточна версія на 21:47, 8 жовтня 2023

Сиротін Євген Олексійович
UA-OR6-SТКSGT-GSB-H(2015).png Старший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Євге́н Олексі́йович Сиро́тін ( — Шаблон:ДС) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народтвся 1992 року в місті Запоріжжя. Після закінчення училища три роки служив за контрактом.

Старший сержант, командир гармати 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). В зону бойових дій артилеристи 55-ї бригади були направлені у складі 79-ї Миколаївської оаембр.

Востаннє на зв'язок з рідними виходив 4 серпня. Під час виходу з оточення під Дяковим у Луганській області бойова машина відстала від основного угруповання, яке виходило з «котла», і на блокпосту біля Красного Луча потрапила в засідку терористів, які закидали машину гранатами. Тоді ж полягли майор Петро Третяк і солдат Микола Сало.

Про загибель Євгена його рідні дізналися з проросійських сайтів, офіційно вважався зниклим безвісти. Пізніше його смерть підтвердили співслужбовці, які прорвались з оточення. Після вивезення тіла бійця з окупованої території та проведення експертизи ДНК, його поховали 6 грудня 2014 року на Капустянському кладовищі Запоріжжя.

Залишились мати Світлана Сиротіна і брат.[1]

Нагороди та вшанування

  • 15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час війни на сході України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 6, місце 25.
  • вщановується на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.[2]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub