-
Смільницький Андрій Ярославович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:47, 8 жовтня 2023
| Смільницький Андрій Ярославович | |
|---|---|
 Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Андрі́й Яросла́вович Смільни́цький ( — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 1987 року в селі Зміївка (Бериславський район, Херсонська область). Закінчив Зміївську середню школу, переїхав до Херсона на навчання. Ще школярем був паламарем — при церкві Святого Архістратига Михаїла. В армію не взяли через слабкий зір. Ще зі школи досконало володів англійською мовою, любив малювати. В морі побував тричі — працював барменом на пасажирському судні; перебуваючи у відпустці між рейсами, отримав повістку до армії. Пройшов комісію; старший солдат, стрілець-помічник гранатометника десантного взводу 2-ї аеромобільно-десантної роти, 90-й окремий десантний штурмовий батальйон «Житомир».
Потрапив у зону бойових дій, бойове хрещення прийняв під Донецьким аеропортом. У лавах ЗСУ служив рік, за 2 тижні збирався додому.
23 травня 2016 року загинув під час обстрілу з важкого озброєння промзони Авдіївки — снаряд влучив у перекриття бліндажа, Андрія смертельно поранило осколком у потилицю. Тоді ж поліг старший сержант Олександр Бірюков.
Похований у Зміївці.
Без Олександра лишилися батьки та три сестри (одна з них Ганна).
Нагороди та вшанування
- указом Президента України № 138/2017 від 22 травня 2017 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- 12 листопада 2016 в Зміївській ЗОШ відкрито меморіальну дошку Андрію Смільницькому.