-
Смірнов Сергій Геннадійович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 7; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:47, 8 жовтня 2023
| Смірнов Сергій Генадійович | |
|---|---|
 Старший прапорщикШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Сергі́й Генна́дійович Смірно́в — український військовослужбовець, старший прапорщик Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився Сергій Смірнов 26 квітня 1975 року в Красноперекопському районі Кримської області. Після проходження строкової служби в Збройних силах України закінчив школу прапорщиків, подальшу військову службу проходив у 51-й механізованій бригаді, яка базувалась у Володимирі-Волинському, на посаді старшини роти.[1] Разом із іншими бійцями бригади брав участь у відсічі збройної агресії Росії, зокрема у боях під Іловайськом. 29 серпня 2014 року, під час виходу з оточення, старшина роти загинув внаслідок обстрілу українських військових російськими військами біля села Новокатеринівка Старобешівського району, у так званому «зеленому коридорі». Тривалий час Сергій Смірнов вважався зниклим безвісти, були чутки про те, що він потрапив у полон до сепаратистів.[2] Тіло Сергія спочатку було поховано на Кушугумському цвинтарі під Запоріжжям разом з іншими невпізнаними воїнами.[1] Лише в травні 2015 року полеглий герой був упізнаний за результатами експертизи ДНК.[3][4]
Після ідентифікації тіло загиблого героя було урочисто перепоховане у Володимирі-Волинському 23 травня 2015 року. Прощання відбулось у Соборі Різдва Христового УПЦ КП, у похоронах взяли участь велика кількість жителів міста включно з міським головою.[3][4]
Вдома у Сергія Смірнова залишились мати, дружина та дві дочки-школярки.[1] Донька Сергія Крістіна Смірнова — художниця, передає кошти від реалізації своїх творчих робіт на потреби інших дітей Небесного Легіону в рамках проекту волонтерського руху «Меценати для солдата». 28 вересня 2018 року в Луцьку було відкрито її персональну виставку «Відродження»[5].
Нагородження
22 вересня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
9 вересня 2015 року Володимир-Волинська міська рада посмертно нагородила Сергія Смірнова почесною відзнакою «За заслуги перед містом Володимир-Волинський».
Вшанування пам'яті
13 жовтня 2016 року відбудеться відкриття меморіальних дощок на честь Сергія Смірнова одразу в двох селах Володимир-Волинського району: на фасаді школи у селі Верба та у школі села Стенжаричі.[6]
Примітки
Джерела
- ↑ 1,0 1,1 1,2
http://slovopravdy.com.ua/index.php/home-2/1330-z-pid-ilovayska-u-ridnu-zemlyu-pislya-mayzhe-dev-yaty-misyatsiv-z-chasu-zahybeli
- ↑
http://bug.org.ua/news/onovlenyj-spysok-znyklyh-volynskyh-bijtsiv-25891
- ↑ 3,0 3,1
http://www.volynnews.com/news/vidsichagresoruukrayinayedina/u-volodymyri-poproshchalysia-iz-zahyblym-pid-ilovayskom-heroyem-ato
- ↑ 4,0 4,1
http://ar.volyn.ua/20150523-volodymyr-volynskyj-pohovaly-heroya-serhiya-smirnova
- ↑
https://volynonline.com/u-lutsku-vidkrili-personalnu-vistavku-donki-zagiblogo-soldata-atovtsya-foto/
- ↑
http://www.volynpost.com/news/76278-naperedodni-dnia-zahysnyka-vitchyzny-na-chest-volynskogo-bijcia-vidkryyut-memorialni-doshky