-
Степанок Володимир Іванович: відмінності між версіями
ua>Alkom-lviv мНемає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:53, 8 жовтня 2023
| Володимир Іванович Степанок | |
|---|---|
 ПідполковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Володи́мир Іва́нович Степано́к (, Майське, Джанкойський район — Шаблон:ДС, Дебальцеве, Донецька область) — український військовик, підполковник (посмертно) Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис
Його батьки були хліборобами. Після закінчення школи, вступив до Новосибірського вищого військово-політичного загальновійськового училища. Служив у Туркестанському військовому окрузі. Після здобуття Україною незалежності — у Феодосії. Навчався у Київському військовому гуманітарному інституті, служив у Кропивницькому. Вийшов у відставку, проживав в Кропивницькому.
В часі війни з 5 серпня 2014 року — заступник командира батальйону, 42-й окремий мотопіхотний батальйон (57-а окрема мотопіхотна бригада).
26 січня 2015 року загинув під час виконання бойового завдання під Дебальцевим — у бойову машину влучив протитанковий реактивний снаряд. Під час вибуху загинув також водій — солдат В'ячеслав Отрішко.
Вдома залишилися дружина Олена Валентинівна та 20-річна донька Юлія. Похований на Алеї Слави Рівнянського кладовища Кропивницького.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 26 січня[2][3].