-
Стрекнєв Дмитро Володимирович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 5; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:53, 8 жовтня 2023
| Дмитро Стрекнєв | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Дмитро́ Володи́мирович Стре́кнєв (1997—2019) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 1997 року в селі Нижня Дуванка (Сватівський район, Луганська область). Ріс з двома братами й двома сестрами. 2015 року закінчив Нижньодуванську загальноосвітню школу; по тому — Рубіжанський професійний ліцей за фахом електрозварника.
28 січня 2017 року вступив на військову службу за контрактом. Солдат, гранатометник 3-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти, 1-й механізований батальйон 54-ї бригади. На війні травмував ногу; півроку лікувався у госпіталях в Києві і Харкові, був на реабілітації вдома. Повернувся на передову.
6 квітня 2019-го перед опівніччю загинув у бою від кульового поранення поблизу хутора Вільний (входить до складу міста Золоте (Попаснянський район)). Тоді з 23:30 до опівночі терористи вели вів обстріл з мінометів калібром 82 мм, АГС та ВКК. Українські вояки вогнем у відповідь примусили ворога припинити обстріл, але двоє солдатів зазнали смертельних кульових поранень — Дмитро Стрекнєв та Іван Лисиця.
9 квітня 2019 року похований в Нижній Дуванці[1].
Без Дмитра лишилися мама Наталія Віталіївна, вітчим, два брати й сестра.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 93/2020 від 18 березня 2020 року за «особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу» нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно)[2]