-
Стрюков Владислав Геннадійович: відмінності між версіями
ua>TohaomgBot м (Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:53, 8 жовтня 2023
| Стрюков Владислав Геннадійович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Владисла́в Генна́дійович Стрюков — солдат резерву, Міністерство внутрішніх справ України.
Життєпис
У Коцюбинському закінчив ЗШ № 18, захоплювався бойовими мистецтвами та військовою справою. Працював на Білицькій меблевій фабриці. Здобув вищу освіту.
Доброволець, командир 3-го відділення 2-го взводу охорони спеціального призначення, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас». Коли йшов: «А хто, як не я! Хто вас захистить? Це моя війна! Пробачте».
І на війні займався творчістю — перешивав жилети й поліпшував елементи зброї.
Загинув 29 серпня 2014 року при спробі виходу з оточення в Іловайську — розстріляний російськими військовиками в «зеленому коридорі смерті».
Вдома лишилися дружина й донька Іванна. Похований у Коцюбинському Київської області.
На пошанування Владислава Стрюкова в Коцюбинському встановлена пропам'ятна дошка.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (27.11.2014, посмертно).
- Почесний громадянин селища Коцюбинського