-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Сущевський Андрій Вікторович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:53, 8 жовтня 2023

Сущевський Андрій Вікторович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Андрі́й Ві́кторович Суще́вський — старший солдат Збройних сил України.

Короткий життєпис

Закінчив Комишуваську ЗОШ, 1993 року вступив до Оріхівського ПТУ, здобув освіту механіка-тракториста. Протягом 1999—2001 років проходив строкову службу в Криворізькій танковій дивізії, єфрейтор, водій першого класу, механік-водій БМП. Працював у пожежній частині Комишувахи.

В часі війни з 31 липня 2014-го — розвідник, 17-та окрема танкова бригада.

18 вересня 2014-го поблизу смт Калинового розвідувальна група на БМП потрапила у засідку терористів. Під час вогневого протистояння бійці зазнали поранень та їх полонили. У бою тоді ж загинули прапорщик Геннадій Бережний, молодший сержант Олег Литовченко та солдати Сергій Пронін, Руслан Безрідний.

Довгий час вважався зниклим безвісти. На початку січня 2015-го упізнаний за ДНК-експертизою, похований 7 листопада 2014-го в селищі Комишуваха.

Без Андрія лишилися мама, дружина, донька.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ