-
Тимощук Андрій Петрович: відмінності між версіями
ua>Максим Огородник Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
Поточна версія на 21:54, 8 жовтня 2023
Тимощук Андрій Петрович | |
---|---|
СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Андрі́й Петро́вич Тимощу́к ( — Шаблон:ДС) — український військовик, солдат Збройних сил України. Загинув під час російсько-української війни.
Короткий життєпис
Андрій Тимощук народився в смт Теофіполі на Хмельниччині, закінчив Теофіпольську ЗОШ № 1, навчався у Базалійському та Теофіпольському профтехучилищах, здобув робітничі професії штукатура-плиточника, тракториста, водія та кранівника. У 1998 році одружився із дівчиною Людмилою із Кунчі. У них народився син Руслан. Але життя не склалося. Вдруге одружився на Тернопільщині. Спочатку сім'я жила в Тернополі, 2005 року продали квартиру та переїхали до Галущинців Підволочиського району. Андрій хотів позбутися гамору міста та займатися сільським господарством. Сім'я Тимощуків обробляла город і тримала невеличку господарку. Працював на будівництві, робив ремонти.
19 лютого 2015-го мобілізований, два місяці був у Львові, пізніше на Закарпатті, через кілька місяців підготовки вирушив на фронт. Солдат, водій-мінометник 128-ї гірсько-піхотної бригади.
12 червня 2015 року близько 16:15 терористи з боку залізничного мосту (Червоний Яр) обстріляли із АГС-17 позиції українських сил поблизу Станиці Луганської. Того дня Андрій із побратимами закінчили службу на посту і відпочивали після караулу. Розвідка вчасно не доповіла, що насувається небезпека та, коли почався обстріл, Тимощук не встиг добігти до бліндажа, снаряд «града» розірвався в безпосередній близькості. Двоє військових зазнали поранень, Андрій Тимощук від поранень помер.
Люди навколішках зі свічками у руках зустрічали тіло земляка-героя 17 червня на мості між Волочиськом та Підволочиськом. 18 червня 2015-го похований у селі Галушинцях з військовими почестями.
Без чоловіка залишилися дружина Наталія Володимирівна та син Максим ( 2000), брат Петро.
Нагороди
- 16 січня 2016 року, — за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- почесний громадянин Тернопільської області (21 грудня 2022, посмертно)[2].
Див. також
- Список тернопільців, які загинули під час АТО
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (липень — вересень 2015)
Примітки
Джерела
- Тимощук Андрій Петрович
- Бойовики «ЛНР» обстріляли українські позиції біля Станиці Луганської: загинув боєць // Преса України. — 2015. — 12 червня.
- В результаті обстрілу Станиці Луганської загинув військовий, ще один поранений, — Москаль // Телеканал 112. — 2015. — 13 червня.
- У зоні проведення антитерористичної операції при виконанні бойових завдань загинув Андрій Тимощук із села Галущинці // Підволочиська РДА. — 2015. — 15 червня.
- Загинув уродженець містечка Теофіполь Андрій Тимощук // Хмельницька ОДТРК «Поділля-Центр». — 2015. — 18 червня.
- Прощання із загиблим солдатом Тимощуком Андрієм Петровичем // Сайт УПЦ КП. — 2015. — 22 червня.
- Теофіпольщина у жалобі // Життя Теофіпольщини, № 49–50. — 2015. — 18 червня.
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Рідні матимуть по 65 тисяч: 10 військових отримали звання «Почесний громадянин Тернопільської області» // Тернополяни. — 2022. — 21 грудня.