-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Ткачов Володимир Вікторович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Glorin
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:54, 8 жовтня 2023

Володимир Ткачов
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Володи́мир Ві́кторович Ткачо́в ( — Шаблон:ДС) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився1970 року у селі Вергуни (Черкаський район, Черкаська область); рано втратив батька. Навчався на водія у Черкаському ДТСААФ, закінчив з відзнакою. Строкову службу проходив в групі радянських військ у НДР; повернувшись додому, працював на черкаському заводі ПАТ «Азот».

Займав свідому громадянську позицію; з 2016 року проходив службу за контрактом, молодший сержант, гранатометник 1-ї мотопіхотної роти 12-го батальйону, воював у промзоні Авдіївки. Наприкінці 2017 року померла його мама.

18 вересня 2018-го загинув перед опівніччю внаслідок мінометного обстрілу терористами біля смт Луганське — в ході вогневого нальоту від розриву міни калібру 120 мм, яка влучила у бліндаж; зазнав осколкових поранень, несумісних з життям. Під час вогневого нальоту двоє військовослужбовців вели спостереження за полем бою та вживали заходів щодо зайняття укриттів своїми побратимами. Тоді ж загинув сержант Володимир Матвієнко.

21 вересня 2018 року похований в селі Вергуни.

Без Володимира лишилась сестра.

Нагороди та вшанування

  • указом Президента України № 411/2018 від 5 грудня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ