-
Атаманчук Андрій Вікторович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 15:35, 13 грудня 2022
| Атаманчук Андрій Вікторович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Андрі́й Ві́кторович Атаманчу́к (Шаблон:Н — Шаблон:С Шаблон:ДС) — солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 6 травня 1979 року у шахтарському місті Червоноград. При живих батьках, Андрія виховувала бабуся.
Пройшов строкову службу в армії.
Проживав в м. Червонограді, одружився. Подружнє життя не склалося, і після розлучення Андрій приїхав у Луцьк, опісля мав ще 2 шлюби. В 2000-х встановлював у місті системи відеонагляду.
Брав участь в подіях Революції Гідності у складі Автомайдану. У часи війни — боєць 2-ї роти «Захід», 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар».
5 вересня 2014 року загинув під час бою з російськими диверсантами, які напали на бійців 2-ї роти батальйону із засідки поблизу села Весела Гора. Бійці батальйону, на двох машинах, під'їхали до блокпосту, на якому майорів український прапор. Командир групи вийшов з машини, але терористи відкрили вогонь, в результаті чого — було прострелено бензобак, а одна з автівок — вибухнула.
Похований в м. Луцьку на Алеї почесних поховань кладовища Гаразджа.
Без батька залишились 7-річний син Максим та 13-річна донька Марія.
Нагороди
- Рішенням Червоноградської міської ради № 833 від 25 червня 2015 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Червонограда» (посмертно)[1][2].
- Рішенням Луцької міської ради № 44/1 від 25 липня 2018 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (посмертно)[2].
- Рішенням Волинської обласної ради № 31/3 від 10 вересня 2020 року присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно)[3].
- Указом Президента України № 97/2021 від 12 березня 2021 року, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно))[4].
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)[2].
Примітки
Джерела
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюchervonogradне вказано текст - ↑ 2,0 2,1 2,2 Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюlutskradaне вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюvolynradaне вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюpresidentне вказано текст