-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Третяк Олександр Євгенович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>АтаБот
м (виправлення за допомогою AWB)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:54, 8 жовтня 2023

Третяк Олександр Євгенович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олександр Євгенович Третяк (, м. Дніпро, Дніпропетровська область, Українська РСР — Шаблон:ДС, м. Донецьк, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, десантник, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

Народився 1989 року в місті Дніпро (на той час — Дніпропетровськ). Мешкав на вулиці Волзькій Новокодацького району міста. З 1997 по 2007 рік навчався у середній загальноосвітній школі № 5. Після закінчення 11 класів школи вступив до Дніпропетровського державного індустріального технікуму, який закінчив у 2011 році за спеціальністю «Машинобудування». Працював бетонником у ТОВ «Артель».

21 листопада 2008 року був призваний Ленінським РВК міста Дніпропетровська на військову службу, до 2009 року служив у 16-му полку охорони громадського порядку, в/ч 3036 Внутрішніх військ МВС України на посаді стрільця. Завершив службу у званні старшого солдата.

У 2011 році вступив до Національної металургійної академії України, на заочну форму навчання. Після закінчення академії отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Машинобудування». Багато подорожував як за кордоном, так і в Україні.

З початком російської збройної агресії проти України 24 квітня 2014 року був призваний за частковою мобілізацією. Проходив службу в 7-й роті 3-го повітряно-десантного батальйону 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126. Учасник оборони Луганського аеропорту. Прибув до міжнародного аеропорту «Луганськ» першим літаком 14 червня 2014 року, другий літак Іл-76, який заходив на посадку за 10 хвилин, був збитий російськими терористами, тоді загинули 40 десантників 25 ОПДБр і 9 членів екіпажу.


Демобілізувався, пройшов курс реабілітації. З 01.07.2015 до 15.04.2016 працював у ТОВ «ВКП Проммонтаж-Реконструкція». У 2016 році продовжив заочне навчання в Національній металургійній академії на ступень магістра. Був членом Дніпровської міської спілки Ветеранів АТО.

14 грудня 2016 року знову повернувся до десантних військ, підписавши контракт.

Старший солдат, гранатометник 3-го парашутно-десантного взводу 9-ї парашутно-десантної роти 3-го парашутно-десантного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А2120, м. Дружківка.

Загинув 3 квітня 2017 року під час виконання бойового завдання на передовій в районі Донецька від мінно-вибухової травми, внаслідок підриву на міні МОН[1], ще двоє бійців дістали поранення.

Похований 6 квітня на Краснопільському кладовищі м. Дніпро.

Залишилась мати Тетяна Іванівна Третяк, батько помер 9 років тому.

Нагороди та звання

Вшанування пам'яті

3 травня 2018 року в місті Дніпро у СЗШ № 5 (вул. Караваєва, 17А) урочисто відкрито меморіальну дошку полеглому на війні випускнику школи Олександру Третяку[4][5][6].

Примітки

Джерела


Шаблон:Учасники РУВ