-

Сьогодні 26 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Троценко Максим Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Andriy.vBot
м (заміна синтаксу відповідно до обговорення)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:54, 8 жовтня 2023

Троценко Максим Миколайович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Макси́м Микола́йович Троце́нко ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України.

Короткий життєпис

Народився у сім'ї вчителів. 2001 року закінчив 9 класів нікопольської ЗОШ № 3, 2004-го — Нікопольський професійний ліцей, спеціальність «електрогазозварник».

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Працював останнім часом стропальником у ТОВ «Интерпайп Ніко Тьюб».

Мобілізований 15 травня 2014-го. Снайпер 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас».

Загинув при виході колони з Іловайська «гуманітарним коридором», який був обстріляний російськими військами біля села Новокатеринівка. Максим сидів зверху на бронемашині, сильним вибухом його викинуло просто під колеса БТР, що їхав на великій швидкості.

2 вересня 2014-го тіло Максима разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до запорізького моргу. Упізнаний бойовими товаришами та родичами.

Залишились батьки та сестра.

Похований у Нікополі.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • У квітні 2016 року на фасаді будівлі Нікопольського професійного ліцею, де навчався Максим Троценко, відкрито меморіальну дошку його честі.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ