-
Голоднюк Володимир Васильович: відмінності між версіями
м (Імпортовано 1 версія) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 15:44, 13 грудня 2022
Володимир Васильович Голоднюк ( 30 січня 1969, м. Збараж) — український громадський діяч, волонтер. Активіст і координатор громадської організації «Штаб Національного Спротиву Збаразького району». Батько Героя України Устима Голоднюка.
Життєпис
Освіта і робота
У 1976—1986 навчався у Збаразькій ЗОШ № 1. У 1987—1989 — служба в армії у м. Альтес-Лагер (Німеччина).
У 1994 закінчив Вінницький державний педагогічний інститут (нині — університет), за фахом — вчитель початкової військової підготовки та фізкультури. В інституті став активним членом студентської спілки.
У 1990 — учасник Революції на граніті. В 1992 перевівся на індивідуальну форму навчання і пішов працювати у Збаразьку ЗОШ № 1 вчителем фізкультури, вів секцію рукопашного бою.
У 1994—2008 — служба в органах МВС. Перебував на різних керівних та оперативних посадах до виходу на пенсію.
На Майдані
Учасник Євромайдану, кілька разів був у Києві, зокрема, під час протистоянь 19–20 лютого 2014 року. Приїздив на Майдан, щоб підтримати сина Устима. Останній раз 19 лютого приїхав з метою забрати його додому, або хоч помінятися місцями. Устим на це не пішов і Володимир залишився з ним. Останній раз розмовляв з ним по телефону о 9 год 25 хв. Дізнався, що він біля Жовтневого палацу, а сам у той час був на барикаді на вулиці Інститутській під мостом, побіг до нього, але не судилось зустрітись. Знайшов його вже в готелі «Україна».
Волонтерство
З початку подій на сході України вирішив, що якщо не врятував сина, то буде допомагати іншим синам.
Активіст і координатор громадської організації «Штаб Національного Спротиву Збаразького району».
Відзнаки
- Орден «За заслуги» III ст. (17 лютого 2017) — за громадянську мужність, самовіддане відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, виявлені під час Революції Гідності, активну громадську та волонтерську діяльність[1]
- Медаль «За жертовність і любов до України» Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета[2]
- Орден «За волонтерську діяльність» (№ 002) громадської організації «Спілка бійців та волонтерів АТО „Сила України“»[3]
- Орден «Народний Герой України» (2015)[4]
Примітки
Посилання
- Шаблон:Facebook
- Відеоканал Володимира Голоднюка на YouTube.
- Світлана Ліщук. Володимир Голоднюк, батько Героя Небесної сотні: розслідування вбивства сина не просувається // Місто. — 2014. — 14 липня.
- Родичі загиблих героїв Небесної Сотні вимагають вшанування їхньої пам'яті // Радіо Свобода. — 2014. — 15 жовтня.
- Ірина Сиско. Штаб функціонує і просить допомоги // Народне слово. — 2014. — 22 жовтня.
- Світлана Боднар. Володимир Голоднюк: «Збір коштів на „броники“ і каски — завдання номер один» // Народне слово. — 2015. — 5 лютого.
- Софія Левицька. «Не все, про що ми говорили з Президентом, — для газетних шпальт», — Володимир Голоднюк зі Збаража (Фото, Відео) // 7 Днів-Україна. — 2015.. — 26 лютого.
- Світлана Боднар. Володимир Голоднюк: «Альтернативи волонтерам у забезпеченні військових поки що не бачу» // Народне слово. — 2015. — 11 березня.
- Світлана Боднар. Володимир Голоднюк: «Війна не закінчилася і не завершилася місія волонтерів» // Народне слово. — 2015. — 15 квітня.
- Світлана Боднар. Володимир Голоднюк: «Усі бійці Збаражчини будуть переодягнені та перевзуті на літо» // Народне слово. — 2015. — 6 травня.
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Ірина Скоробогата. За жертовність і любов до України // Тернопільська єпархія УПЦ КП. — 2015. — 10 березня.
- ↑ Шаблон:YouTube // ТТБ. — 2015. — 21 липня.
- ↑ Наказ № 10 від 13 жовтня 2015 року.