-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Козороз Леонід Едуардович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Леонід Панасюк
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:10, 9 жовтня 2023

Козороз Леонід Едуардович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Леоні́д Едуа́рдович Козоро́з (  — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1993 року в селі Панютине Лозівського району (Харківська область), закінчив панютинську ЗОШ № 1.

У часі війни — солдат, 96-та зенітна ракетна бригада, номер обслуги. Брав участь у боях з 2014 року. В подальшому підписав контракт, знову пішов на схід захищати Україну. Воював за Донецький аеропорт у складі зведеного загону ВПС «Дика качка».

2 лютого 2016-го пополудні під час патрулювання території поблизу селища Спірне Артемівського району військовики помітили рух за кілька сотень метрів від себе. Рухаючись в тому напрямі, військові зняли одну розтяжку. Нікого не виявивши, вояки повернули назад й на тому самому шляху підірвалися на розтяжці. Загинув сержант Геннадій Самусь, ще 4 поранених доставлені до шпиталю у Сватове. Леонід помер 3 лютого у шпиталі міста Сватове від мінно-вибухових травм.

Без Леоніда лишилися мама, брат у Панютиному, дружина з 2-місячним сином у Києві.

4 лютого 2016 року похований в селищі Панютине Лозівського району з військовими почестями.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» ІІІ ступеня (8.4.2016, посмертно)[1]
  • 2 лютого 2017 року у панютинській ЗОШ № 1 відкрито меморіальну дошку Леоніду Козорозу.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub