-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Кузнєцов Владислав Олексійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 7; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 

Поточна версія на 21:10, 9 жовтня 2023

Кузнєцов Владислав Олексійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Владисла́в Олексійо́вич Кузнєцо́в — солдат Збройних сил України.

Життєпис

Закінчив жмеринську школу, 2010 року — Жмеринське вище професійне училище, електромонтер контактної мережі, 2013-го — Київський електромеханічний коледж, технік-електрик.

Працював електромонтером тягових підстанцій на Укрзалізниці — в Жмеринській дистанції.

Контрактник 95-ї аеромобільної бригади, у складі якої з початку проведення АТО, перебував на Сході країни. 19 липня поблизу Лисичанська, рятуючи життя екіпажу, викинув гранату з БТРа. Вибухом Кузнєцову понівечено кисть правої руки, зазнав чисельних осколкових поранень. 20 липня при операції йому ампутована права кисть на рівні проксимального ряду кистьового суглобу.

Художник Володимир Козюк в серпні 2014-го продав свої картини та 10 тисяч гривень передав Кузнєцову на протез.

Після лікування, протезування та реабілітації він повернувся на службу — в 199 навчальний Центр ВДВ у Житомирі. Хлопець нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, а наприкінці 2016 року йому вручили орден «Народний Герой України». Під час заходу Народна артистка України Ада Роговцева, вручаючи десантнику відзнаку, поцілувала його протез і подякувала за подвиг.

Кузнєцов став одним із героїв документального фільму «Я — не герой», де розповідалися подробиці страшного і трагічного для 95 бригади бою під Лисичанськом.

Крім цього, у 2016 році Владислав також став учасником мультимедійного проекту «Переможці», де були представлені світлини учасників АТО, що втратили кінцівки на війні, але не втратили силу духу і жагу до життя.

У мирному житті Владислав Кузнєцов не лише бере участь у соціальних проектах, але й демонструє спортивні досягнення. Зокрема, виступав у турнірах «Сила нації» та «Відважний воїн» по крос-фіту серед учасників АТО.

Відзначився десантник і на Національних Іграх Нескорених, які протягом 21-23 квітня 2017 року проходили в Києві.  Він здобув «золото» в своїй категорії у плаванні.

Результатом завершального етап відбору до національної збірної стане участь України на Invictus Games в Торонто — міжнародних змаганнях для військових та ветеранів, які отримали поранення, травми та захворювання під час або внаслідок виконання службових обов'язків.

Нагороди

  • 31 жовтня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
  • 3 грудня 2016 року у Краматорську відзначений орденом «Народний Герой України».
  • 19 серпня 2017 року у Києві під час ІІІ Міжнародного Форуму національно-патріотичного єднання і духовності отримав суспільно-громадський статус «ЛИЦАР ДОБРОЇ ВОЛІ».

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ